Спецпроект

Щороку "Вовче лігво" Гітлера відвідує 250 тисяч туристів (ФОТО)

З усього світу приїжджають до Польщі туристи, щоб побачити головну ставку Гітлера "Вовче лігво". Саме відвідувачі музейного комплексу забезпечують місцевих мешканців роботою.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" .

Головна ставка Гітлера у колишній Східній Прусії, серед боліт та озер, займає понад дві сотні гектарів на якій розміщено 80 бункерів. Частина з цих потужних бетонних споруд добре збереглася. Тепер у цих приміщеннях - стенди з фотоматеріалами, які розповідають про історію цього пекельного місця.

Деякі бункери пристосовані для потреб туристів. Любителі екстремального відпочинку зупиняються в готелі, який у часи Гітлера був казармою для його охоронців. В іншому бункері, обладнаному під ресторан, можна пообідати.

Щороку "Вовче лігво" відвідує 250 тисяч туристів.

Що ж приваблює сюди туристів? "Передусім - історія, - каже Лукаш Лєвчук, один із керівників цього незвичайного туристичного об'єкту. - Тут, влада Третього Рейху ухвалювала рішення про операцію "Барбаросса" - про напад Третього Рейху на Радянський Союз, тут відбувалися головні військові наради, тут йшлося про створення концентраційних таборів".

Туристів цікавить той факт, каже Лєвчук, що у "Вовчому лігві" відбувся замах на Гітлера. На місці невдалого замаху встановлено пам'ятний знак.

Екскурсовод Ян Островський додає, що "Вовче лігво" - це своєрідне місто, оточене трьома пущами. Воно лежить серед озер, неначе на острові. Цю неприступну фортецю гітлерівці спорудили перед нападом на СРСР. Гітлер сподівався провести тут три місяці - до зайняття німецькою армією Москви. Та його плани не збулися, війна затягувалася, тож ставку постійно розбудовували й вдосконалювали.

У "Вовчому лігві"

"Це ставка, яку Гітлер вважав найбільш безпечною, найбільш комфортною, оскільки вона розташована в лісі, у надійному сховку - між озерами та болотами, - розповідає Островський. - Саме у цій ставці Гітлер перебував найдовше - він провів тут 857 днів".

Парадоксально, що "Вовче лігво", яке в роки війни принесло людству стільки страждань, сьогодні фактично годує навколишнє населення. Залишки головної ставки Гітлера - це справжній магніт для туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.

Нагадаємо, що в липні 2011 року Вінницька облдержадміністрація створила на місці ставки Гітлера "Вервольф" під Вінницею історико-меморіальний комплекс, сподіваючись залучити в обласний бюджет доходи від туризму.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.