Спецпроект

Луганська влада хоче "фішку" у вигляді музею авіації і зброї

У Луганську вирішили розвивати туризм за допомогою великого музею військової техніки.

Про це повідомляють "Коментарі".

Як зазначив луганський міський голова Сергій Кравченко, в Україні всього два авіамузеї - у Києві і в Луганську. Міська влада хоче в нинішній музей авіації додати ще військових експонатів і зробити великий музей військової техніки.

"Я написав міністру оборони лист... - сказав мер. - Це унікальна фішка, ми думаємо, щоб у місті зробити таке, чого немає ніде. Ми хочемо, щоб міністр подарував близько 18 одиниць техніки, це будуть танки, БТРи, БМП".

За словами Сергія Кравченка, вже є відповідні домовленості з Міністерством оборони України, з керівництвом музею і ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод".

Сергій Кравченко також заявив про створення екскурсій вихідного дня в музей: "Дітям буде цікаво. Плюс зробити там красиве шоу. Тим більше там скоро буде ювілей заводу. Там будуть виставкові польоти літаків, тобто там буде цікаво".

Як повідомляє сайт авіамузея, в ньому представлені літальні апарати, створені в конструкторських бюро Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова та інших. Родзинкою музею є також і унікальна колекція раритетних автомобілів і мотоциклів.

Раніше, в день авіації та космонавтики, 12 квітня, в Луганську до 50-річчя з дня першого польоту людини в космос і 90-річчю з дня народження льотчика-космонавта Георгія Берегового відкрили музейну експозицію, присвячену вітчизняній і світовій космонавтиці.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.