Спецпроект

На Прикарпатті вшанували загиблих на Яворині

16-17 липня в Івано-Франківській області відбулася патріотична акція "Яворина-2011", присвячена 20-й річниці Незалежності України.

Як повідомили УНІАН у Долинській райдержадміністрації, в акції вшанування пам'яті героїв старшинської школи УПА "Олені" та провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника (Роберта) в урочищі Розтока, взяли участь керівники обласної ради, представники облдержадміністрації, депутати різних рівнів, лідери партій і громадських організацій, ветерани Української повстанської армії, молодь.

Учасники акції пройшли Хресною дорогою до цвинтаря полеглих вояків старшинської школи УПА "Олені" в урочищі Глибоке, де разом із священиками вшанували пам'ять полеглих.

Ввчері у селі Липа біля пам'ятника Ярославу Мельнику (Роберту) відбудеться народне віче, урочисте відкриття фестивалю патріотичної пісні та запалення повстанської ватри.

17 липня акція завершилася службою Божою у храмі села Липа.

У жовтні 1944 року старшинська школа УПА "Олені" розташувалася поблизу Яворини. Незабаром у бою тут загинув весь штаб старшинської школи разом із охороною.

Загадка одного бою: розгром на горі Яворина

Неподалік від цього місця 31 жовтня 1946 року загинув крайовий провідник Організації українських націоналістів Ярослав Мельник (Роберт).

У 1983 році група патріотів відшукала цвинтар, а в 1991 році там збудували капличку та відновили хрести.

У 2004 році на вшануванні загиблих під Явориною зі скандальної промови про "жидву і москалів" розпочалася самостійна політична кар'єра Олега Тягнибока.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.