Спецпроект

НА ДЕМ'ЯНЮКА ЗАВЕЛИ НОВУ СПРАВУ

Німецький суд розпочав попереднє розслідування у новій справі, фігурантом якої є Іван Дем'янюк.

Про це повідомляє УНІАН.

За інформацією іспанської агенції EFE з посиланням на місцеву пресу, розслідування проводить прокуратура міста Вейдена. Вона прагне визначити, чи дійсно уродженець УРСР причетний до загибелі майже 5 тисяч ув'язнених концтабору Флоссенбюрг.

EFE вважає, що Дем'янюк охороняв цей концтабір з жовтня 1943 по грудень 1944 року. Він - не єдиний фігурант даної справи: у прокуратурі пояснили, що розслідують причетність до загибелі людей ще одного охоронця. Його прізвище не називається, а в матеріалах прокуратури ця людина позначена як Олексій Н.

У червні повідомлялося, що мюнхенський суд не дозволив екстрадицію Дем'янюка до Мадрида, де він мав з'явитися перед судом у зв'язку із звинуваченнями у здійсненні військових злочинів.

Нагадаємо, що в січні цього року іспанський суддя Ісмаель Морено висунув офіційне звинувачення у злочинах проти людяності Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг, де  Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем під час Другої світової війни.

Тоді ж, у січні, син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як і коли ці люди померли, щоб визначити, чи міг Дем'янюк бути причетним до цих злочинів. Проте Мадрид не зміг надати необхідні подробиці.

Суд Мюнхена 19 травня засудив Дем'янюка до п'яти років тюремного ув'язнення. Проте судова влада дозволила йому залишитися на волі до завершення розгляду апеляції по його справі. Зараз він перебуває в приватному будинку для людей похилого віку.

Концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.