Американські прокурори проти "спроб відновити громадянство США" Дем'янюку

Американські прокурори кажуть, що опиратимуться тому, що вони назвали "'нахабною'' спробою відновити громадянство США Івану Дем'янюку - вихідцю з України, якого депортували до Німеччини, де визнали винним у воєнних злочинах.

Про це повідомляє ВВС.

Прокурори також заявили, що Дем'янюк намагався представити себе жертвою після того, як суд у Німеччині в травні визнав його причетним до вбивства тисяч людей у таборі Собібор на території Польщі.

У Німеччині засудили українця. За німецькі злочини

Дем'янюк твердить, що невинний. А його захист доводить, що існує секретний звіт Федерального бюро розслідувань США, де йдеться про те, що ідентифікаційна картка Дем'янюка як наглядача у Собіборі є радянською фальшивкою.

Адвокати кажуть, що уряд США не зумів оприлюднити цей важливий доказ на захист Дем'янюка. Прокурори ж твердять, що захист намагається використати цей аргумент, щоби поставити під сумнів позбавлення Дем'янюка американського громадянства у 2002 році.

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

Суд Мюнхена 19 травня засудив Дем'янюка до п'яти років тюремного ув'язнення. Проте судова влада дозволила йому залишитися на волі до завершення розгляду апеляції по його справі.

Зараз він перебуває у приватному будинку для людей похилого віку, а німецький суд тим часом розпочав попереднє розслідування по новій справі, цього разу щодо концтабору Флоссенбюрг.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.