Спецпроект

"Регіонали" хочуть поселити Музей історії Києва у фортечній башті

Тільки 32 депутати Київради підтримали проект рішення сесії Київради про будівництво нового приміщення для Музею історії Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

"КМДА розглядає в якості потенційного приміщення для Музею історії Києва IV-ту башту Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2. Про ці плани громада дізналась майже випадково, коли натиснула на провладну більшість під час обговорення питання реновації багатостраждального музею. Мені здається, що такі проекти повинні широко обговорюватись до їх прийняття, а не вирішуватись кулуарно", - заявив Бригинець.

Депутата нагадав, що площа IV башти у 3 тис кв.м, що значно менше, ніж потреби музею, якому необхідно до 10 тис кв.м. Це, навіть, менше, порівнюючи з приміщенням Кловського палацу, в якому музей знаходився до 2003 року, який мав 4 тис кв.м.

Депутат висловив сподівання, що війна киян з владою за Музей історії Києва підходить до кінця.

Як запевнили представники Партії регіонів в Київраді, на сесію 20 вересня 2011 буде винесено проект рішення про виділення приміщення для Музея історії Києва - IV башти комплексу Київської фортеці в за адресою вул. Старонаводницька, 2.

Про відповідну ініціативу голови КМДА О.Попова стало відомо під час обговорення питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.