Спецпроект

Поляки обурені, що львівських професорів не назвали поляками

Напис на пам'ятнику убитим нацистами львівським професорам не схвалила польська сторона - через те, що там не було прикметника "поляки".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча" з посиланням на агенцію ПАП.

Напис, узгоджений меріями Вроцлава і Львова (міста, які ставили монумент), не отримав схвалення Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі).

На пам'ятнику немає напису, який би говорив про національність жертв, але мери Вроцлава і Львова Рафал Дуткєвич і Андрій Садовий сподіваються, що вони з'являться.

За словами Садового, таблиця з написом " іще не готова". "Буде на ній текст польською, українською і англійською", - додав мер Львова, хоч і не сказав, що точно буде написано.

Нагадаємо, що 3 липня у Львові було відкрито пам'ятник професорам львівських вузів, розстріляних нацистами влітку 1941 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.