Спецпроект

Польські археологи завершили роботи в Биківні

Польські археологи завершили праці у Биківні під Києвом. Цього року вдалося відшукати понад 500 тіл поляків, які пали жертвами загонів НКВД.

Про це повідомляє Польське радіо.

За словами керівника робіт, професора Анджея Колі, в цьому році досліджено 90 могил, 15 з яких виявилося місцем захоронення виключно поляків з так званого "українського катинського списку".

Це підтвердили предмети з часів довоєнної Польщі, які були знайдені в могилах: загалом - близько 700 медальйонів, кухлів, гребінців тощо. Це не було  простим завданням, наголошує Анджей Коля, адже в 70-х роках минулого століття КДБ намагалося приховати факт радянського злочину, проводячи ексгумацію і вилучаючи частину предметів, які могли свідчити про те, що загиблі - це поляки.

Цього року в Биківні знайдено тіла понад п'яти сотень польських громадян, які під час урочистого богослужіння були перепоховані.

Навесні наступного року в цій місцевості має постати меморіальний комплекс, який увіковічнить пам'ять поляків - жертв НКВС.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.