Спецпроект

Історики з усієї країни обговорювали Коновальця

15 червня 2011 р. пройшла Всеукраїнська наукова конференція "Постать на тлі епохи: до 120-річчя від дня народження Євгена Коновальця".

Конференція була проведена Центром досліджень визвольного руху (ЦДВР) спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка, Інститутом українознавства Національної академії наук України та Ювілейним комітетом року Євгена Коновальця, повідомили "Історичну Правду" в ЦДВР.

З привітальним словом виступив ректор Національного університету ім. Франка Іван Вакарчук, який наголосив на важливості дослідження таких знаменних для української історії особистостей як Євген Коновалець.

В. о. директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, д.і.н., проф. М. Литвин наголосив на військовій діяльності полковника УСС Є. Коновальця, який на відміну від тодішнього українського політичного проводу усвідомлював важливість творення армії.

Про важливу роль Є. Коновальця в українському визвольному русі говорив голова Вченої ради ЦДВР к.і.н. Володимир В'ятрович. Порівнюючи політичну та громадську позицію Провідника ОУН та сучасну політичну еліту він зазначив, що Є. Коновалець чітко уявляв Українську державу, як цілісну громаду, підтримував ідею соборності та вважав за необхідне створити власну державу на всіх українських землях. Також В. В'ятрович висловив жаль з приводу того, що вшанування постаті такої величини не відбувається на державному рівні.

Євген Коновалець і наша доба

В рамках конференції відбулася презентація книги київського історика Михайла Ковальчука "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця у 1917-1921 роках".

Участь у конференції взяли науковці з Києва, Львова, Одеси, Тернополя, Кременчука, Луцька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Донецька, Дрогобича. Загалом у конференції взяли 34 історики з усієї України.

Під час конференції діяло 4 секції.

Учасники першої секції розглядали питання, пов'язані з із джерелами та історіографією питання діяльності Є. Коновальця на тлі українського визвольного руху першої третини ХХ ст.

Робота науковців другої секції зосереджувалась на дискутуванні питань, пов'язаних із першим етапом української визвольної боротьби у ХХ ст. і участю у ній Є. Коновальця. Багато сказано про діяльність полковника на чолі найбоєздатнішої військової одиниці УНР - Корпусу Січових стрільців і його відданість ідеї української соборної держави.

У третій секції обговорювали питання становлення і розвитку ідеології українського націоналістичного руху у міжвоєнний період. Особливу увагу звернули на висвітлення фінансово-економічних аспектів ідейної платформи ОУН, стверджуючи їх актуальність для сучасних реалій української економіки.

Науковці, які працювали у четвертій секції розглядали різноманітні аспекти діяльності УВО та ОУН у міжвоєнний час.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.