Спецпроект

У парламенті Таджикистану знайшли комуністичну криївку

У будівлі парламенту Таджикистану виявлено схованку з бюстами Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, а також Карла Маркса і Фрідріха Енгельса.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на депутата від Компартії Таджикистану Шоді Шабдолова.

Скульптури радянських вождів і основоположників марксизму, за інформацією РІА Новини, були знайдені при реконструкції сходів. "Коли робітники зняли штукатурку, побачили вхід в отвір, де й перебували бюсти Леніна, Маркса і Енгельса, погруддя Сталіна знаходився в тій же кімнаті, але подалі", - розповідає Шабдолов.

На думку депутата, погруддя Сталіна був перенесений у приміщення, розташоване під сходами, ще за часів правління Микити Хрущова, коли демонтувалися пам'ятники, встановлені на честь його попередника.

Що стосується трьох інших скульптур, то вони, як вважає депутат, були заховані у схованці в 1992 році, коли в Душанбе почалися антиурядові виступи, які вилилися згодом у збройні сутички та громадянську війну. Бюст Леніна, як зазначає Шабдолов, був прострелений.

Зображення Леніна, Маркса і Енгельса, виготовлені з гіпсу, представник компартії (з дозволу спікера парламенту) вже переніс у свій кабінет. Бюст ж Сталіна, виготовлений з мармуру, виявився занадто важкий, щоб забрати його відразу (повідомляється, що він важить приблизно 400 кілограмів).

Надалі комуністи, за словами Шабдолова, мають намір звернутися до влади з проханням підібрати місця в Душанбе для встановлення всіх чотирьох бюстів.

Після розпаду СРСР пам'ятники радянським вождям, встановлені в Таджикистані, поступово демонтувалися. У столиці республіки останній пам'ятник Леніну був знесений у 2008 році.

Нагадаємо, що у травні в Таджикистані демонтували найвищий в Азії монумент Леніну, встановлений у колишньому Ленінабаді.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.