Спецпроект

СБУ ДОПИТАЄ ЩЕ 16 ОСІБ У "СПРАВІ ІСТОРИКІВ"

Служба безпеки України вирішила допитати за роботу з історичними документами ще 16 осіб - усіх працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Слідчий відділ управління СБУ у Львівській області викликає на допит усіх працівників музею "Тюрма на Лонцького". Це 16 осіб, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Їх усіх трактують як "свідків" у кримінальній справі, відкритій Службою безпеки України за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Директор музею "Тюрма на Лонцького", історик Руслан Забілий вкотре наголосив: "Всі електронні копії документів, незаконно вилучені в мене та в музеї, - історичні, жодної держтаємниці там немає". 

"СБУ досі намагається кваліфікувати історичні матеріали як таємні, хоча не має на це підстав - закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, які містять інформацію про факти порушень прав та свобод людини і громадянина та незаконні дії органів державної влади та їх посадових осіб", - додав історик Володимир В'ятрович.

Незважаючи на це, всі хто бачив, працював з історичними документами, зокрема експонованими в музеї - від прибиральниці до науковців та екскурсоводів - змушені з'являтися на допити в СБУ.

Нагадаємо, що у вересні минулого року СБУ затримала директора музею Руслана Забілого, конфіскувавши у нього комп'ютер та зовнішні диски. СБУ заявила про порушення кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Після цього СБУ провела обшук у кабінетах істориків музею "Тюрма на Лонцького" у Львові й вилучила два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відеосвідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років. Досі нічого не повернуто.

Сам Руслан Забілий вважає, що голова СБУ Валерій Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" із сучасним українським грифом "Таємно".

У лютому 2011 року СБУ провела першу слідчу дію в цій справі, допитавши Забілого. За повідомленням історика, слідчих цікавили навчальні матеріали КГБ та інформація про діяльність радянських спецслужб у Прибалтиці.

На захист Забілого висловилися кілька сотень вчених із всього світу та правозахисні і громадські організації.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.