Спецпроект

Обіцянки влади про 150 музеїв у Києві до 2025 року - красива казка

Стратегія розвитку Києва передбачає відкриття 10 нових музеїв щороку. Однак у Генплані згадок про ці чудові цифри немає.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Вже двічі в КМДА презентувався проект стратегії розвитку Києва до 2025 року - обидва рази Олександром Поповим. Але стратегія це тільки тези, а реалізує їх Генеральний план, - зазначив Бригинець. - На робочій групі з Генплану Києва до 2025 року я згадував Стратегію Києва до 2025 року і намагався їх порівнювати".

Ось деякі з базових цифр Стратегії-2025, які викликають сумнів у депутата:

"Кількість музеїв у Києві зросте до 5 на 100 000 населення. Це означає, що їх буде 150-160, а зараз, як зазначено в стратегії, 26. Таким чином за 14 років у Києві відкриють 130 музеїв. Майже 10 щороку.

Нагадаю, що Музей Історії Києва досі без приміщення, три лаврських музеї під загрозою виселення, російський музей судиться за приміщення з іншим музеєм... Музеї не обладнані системами пожежогасіння, кліматичними установками в сховищах, не мають охорони, п'ять років не купують нових експонатів...

Зарплата працівників музеїв дорівнює зарплаті працівників дитсадків і бібліотек і значно нижча київського прожиткового мінімуму. Фахівців, які могли б прийти в нові 130 музеїв, просто не існує: свої - переважно пенсійного і передпенсійного віку, а приїжджі за такі гроші навіть кімнату в гуртожитку не зможуть винаймати. Як можна різко збільшити кількість музеїв уп'ятеро? Надати статус музею кожному музейному залу чи застосувавши ще якусь аферу.

Тим часом Генплан-2025 не передбачає будівництва ЖОДНОГО нового музею, як і будівництва приміщення для існуючого в ящиках Музею Історії Києва.

Генплан, який обговорюється фахівцями-реалістами, не може вмістити в себе фантазій американських стратегів, що розробляли Стратегію-2025. Генплан готується за участі усіх служб міста, які хоч якось відповідають за свої проекти і вимоги, а стратеги з-за кордону підготували Стратегію для читання, а не для реального виконання.

Тож є підстави стверджувати, що Стратегія - не що інше, ніж передвиборча декларація Олександра Попова".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.