Спецпроект

Анонс: музей Шевченка запрошує на лекцію про благодійника Кобзаря

Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Т.Шевченка, 12) 15 червня о 15:00 запрошує на відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М. Сошенка".

Доповідач: старший науковий співробітник НМТШ Єрмоленко Юлія Едуардівна.

З нагоди 135-річчя від дня смерті побратима Т.Г.Шевченка, його "незабутнього благодійника" - Івана Максимовича Сошенка - в залах музею відбудеться відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М.Сошенка".

Мова йтиме  про останні 20 років життя художника та педагога, які він провів у Києві, викладаючи малювання та краснопис у ІІ-ій Київській чоловічій гімназії. З Тарасом Шевченком Івана Сошенка пов'язувала тепла дружба, вони листувалися, зустрічалися, зокрема, під час останньої подорожі Т.Шевченка до України у 1859 році.

Саме І.Сошенко познайомив Т.Шевченка з М.Чафлим - першим біографом поета. Товаришів називали "київська трійця". Спогади І.М.Сошенка про Т.Г.Шевченка у записах М.К.Чалого було вперше опубліковано в журналі "Основа" через рік після смерті Кобзаря.

Супроводом до семінару стане виставка (доповнення до експозиції).

На захід запрошуються музейні співробітники, києвознавці, журналісти та всі охочі. Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.