Спецпроект

Невідомі спиляли хреста на Аскольдовій могилі

Ввечері 11 червня парафіяни церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі УГКЦ, повертаючись з вечірньої служби, виявили акт вандалізму і наруги над Хрестом з І-ї стації "Хресної дороги", який було встановлено на київських кручах.

За повідомленням парафіяльної прес-служби, дубовий Хрест висотою 5 метрів, діаметром 0,3 метра було спиляно.

Так виглядав хрест на місці загибелі князя Аскольда до вандалізму

Отець Ігор Онишкевич, настоятель церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, повідомив - "2007 року Божого спільно: громадськість Києва, парафіяни на кручах Дніпра звели  "Хресну дорогу Ісуса Христа".  Її освячував, вічної пам'яті, отець Василь Вороновський. Хрест І-ї стації був воздвижений на місці вбивства князя Аскольда, мученика за віру Христову, це Хрест його пам'яті. Щороку, у часі великого посту вірні проходять кручами Дніпра цю "Хресну дорогу".

Парох церкви o.Ігор Онишкевич звертається до громади з проханням прошу усіх допомоги відновленню цього святого місця.

На місце події прибули слідчі відділку міліції Печерського району. Вони зафіксували факт події, провели дослідження місця злочину, зняли відбитки пальців.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.