Спецпроект

Нiмеччина вiдмовилася видати Дем'янюка Iспанiї

Суд у Мюнхені не дозволив екстрадицію Івана Дем'янюка до Мадрида.

Там він мав постати перед судом щодо обвинувачень у військових злочинах, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Суддя Національного суду Іспанії Ізмаель Морено звинувачує Дем'янюка у геноциді і злочинах проти людства у концентраційному таборі Флоссенбург на півдні Німеччини.

Там, за словами судді, утримували 155 іспанців і 60 з них померли.

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як ці люди померли і коли, аби визначити чи міг Дем'янюк бути причетний до цих злочинів.

Однак Мадрид не зміг надати необхідних подробиць.

У Німеччині засудили українця. За німецькі злочини

Також у Мюнхені заявили, що злочини, в яких іспанці звинувачують Дем'янюка, були скоєні на території Німеччини.

Крім того, Німеччина не може дозволити екстрадицію людини за злочини, термін давності яких минув.

Як відомо, 12 травня суд у Мюнхені визнав Івана (Джона) Дем'янюка винним у співучасті в убивстві десятків тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор", засудивши його до 5-ти років ув'язнення.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.