Спецпроект

Депутатів, які інспектували заповідник у Переяславі, не пустили в музей

Відбулося виїзне засідання комітету з питань культури і духовності Верховної Ради на тему: "Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав...".

Про це повідомляє сайт "Музеї України".

Напередодні виїзного засідання УНН інформували, що комітет має на меті пересвідчитися у достовірності фактів щодо стану збереження та незаконної перебудови пам'яток культурної спадщини, належного зберігання музейних експонатів, загрози знищення музеїв, розташованих у культових спорудах, ефективності управління заповідником тощо.

Крім керівництва комітету, в його роботі взяли участь голова комітету ВР з питань правової політики Сергій Міщенко, поет і письменник Борис Олійник та інші.

Учасники засідання оглянули архітектурні об'єкти та експозиції музею просто неба. Обурення голови комітету викликали факти паління свічок у дерев'яній церкві св. Георгія (1768) з с. Андруші, зображеної Тарасом Шевченком на малюнку "Верби в Андрушах".

Також було оглянуто й експонати вже неіснуючого музею народного одягу середньої Наддніпрянщини, їх умови зберігання та стан. Представники виїзної групи побували у музеї українського рушника, музеї М. Бенардоса, винахідника дугового електрозварювання (зачинений на ремонт у 130-ту річницю дати, внесеної до календаря ЮНЕСКО) та інших об'єктах.

Наступним місцем, куди вирушили учасники виїзного засідання, стала Михайлівська церква - пам'ятка архітектури національного значення, що перебуває у спільному користуванні НІЕЗ "Переяслав" та релігійної громади УПЦ МП.

На сьогодні два музеї - згаданий музей одягу (експозиція якого була розміщена у Михайлівській церкві з 1957 року, а тепер демонтована - ІП) та музей архітектури часів Київської русі не функціонують за прямим призначенням.

Навіть шість народних депутатів, представників комітету, котрі намагалися зайти на музейне подвір'я, не змогли туди потрапити. Отож, аби оцінити ситуацію зі станом збереження пам'ятки, довелося спостерігати крізь грати. На те, аби представники церковної громади таки відчинили вхід, не змогли вплинути ні генеральний директор заповідника П.Довгошия, ні міський голова О.Шкіра.

Нічого не зміг вдіяти та пояснити і присутній голова Держкультспадщини Андрій Вінграновський. Попри існуючий припис цього відомства про припинення будівництва будівельні роботи не припинялися навіть у присутності представників комітету. Зачиненим виявився і Свято-Возненський собор. Відкривати його для представників комітету теж ніхто не став.

Знайомство зі станом та перспективами розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" завершилося відвідинами Меморіального музею Григорія Сковороди. Після цього відбулося робоче засідання комітету у приміщенні міської ради, де пройшло обговорення побаченого та почутого.

Загальне негативне враження підкреслили виступи його представників - збурені емоції та голосні вигуки охарактеризували напругу навколо питань, які порушувалися під час роботи.

Нагадаємо, що у листопаді 2010 року колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" звернувся до президента, прем'єр-міністра і голови ВР з відкритим листом, у якому розповів про нефаховість і зловживання щойно призначеного гендиректора Павла Довгошиї, і клопотався про його звільнення. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.