Спецпроект

Київських реставраторів не викинуть на вулицю - рішення суду

Сьогодні суд виніс вирок за позивом Київського національного музею російського мистецтва до Національного реставраційного центру, що сперечались за приміщення.

Згідно з судовим рішенням, Центр із його приміщень виселяти не будуть.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

На думку депутата, суд прийняв правильне рішення. В умовах, коли чиновникам байдужа доля закладів культури, він просто зафіксував ситуацію в тому вигляді, в якому вона є зараз.

"Це означає, що для того, щоб забезпечити безконфліктне і процвітаюче існування і розвиток Музею і Центру, високопосадовцям усе ж доведеться сісти за стіл переговорів і знайти прийнятний вихід", - зазначив Бригинець.

Нагадаємо, що у квітні КМДА мало намір виселити Реставраційний центр із робочих приміщень на користь музею російського мистецтва. Між цими двома закладами культури тривала судова суперечка щодо будинку на вул. Терещенківській, 9-б.

Національний реставраційний центр України було створено у 1938 році. Зараз він має філії у Львові, Одесі і Харкові, а творчий колектив центру нараховує близько 200 художників-реставраторів, хіміків, фізиків, біологів, рентгенологів, кліматологів, істориків та мистецтвознавців.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.