Спецпроект

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

В українському суспільстві переважно негативно сприйняли рішення місцевих рад, щодо заборони використання червоних прапорів з радянською символікою.

Про це свідчать дані опитування Центру соціальних досліджень "Софія", проведеного з 21 по 27 травня 2011 року, серед дорослого населення України.

Дві третини (64,9%) опитаних негативно сприйняли рішення Львівської обласної ради, а також Львівської, Луцької та Івано-Франківської міських рад про неприпустимість використання червоних прапорів з радянською символікою, у тому числі - під час святкування Дня Перемоги.

Позитивно поставилися до цього рішення тільки 23,1% респондентів. (Не визначилися з відповіддю - 12,0%).

Більшість (57,5%) опитаних покладає відповідальність за зіткнення, які сталися у Львові 9 травня або на представників політичних сил, які перешкоджали покладанню квітів до могил полеглих радянських воїнів, рвали та спалювали червоні прапори, або на місцеву владу, яка своєю забороною використовувати червоні прапори спровокувала ці зіткнення.

Лише 13,3% респондентів покладає провину за зіткнення на представників політичних сил, які використовували радянську символіку під час святкування Дня Перемоги.

Частина опитаних покладають відповідальність за конфлікт на центральну владу (14,3%) або на правоохоронні органи (5,1%). (Не визначилися з відповіддю або вказали інші варіанти відповіді - 9,8% респондентів).

Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах).

Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання).

Метод проведення опитування - індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Нагадаємо, що згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова на початку квітня 2011 року, 70% українців вважають День Перемоги великим святом, а ще 23,6% опитаних - просто святом.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.