Спецпроект

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

В українському суспільстві переважно негативно сприйняли рішення місцевих рад, щодо заборони використання червоних прапорів з радянською символікою.

Про це свідчать дані опитування Центру соціальних досліджень "Софія", проведеного з 21 по 27 травня 2011 року, серед дорослого населення України.

Дві третини (64,9%) опитаних негативно сприйняли рішення Львівської обласної ради, а також Львівської, Луцької та Івано-Франківської міських рад про неприпустимість використання червоних прапорів з радянською символікою, у тому числі - під час святкування Дня Перемоги.

Позитивно поставилися до цього рішення тільки 23,1% респондентів. (Не визначилися з відповіддю - 12,0%).

Більшість (57,5%) опитаних покладає відповідальність за зіткнення, які сталися у Львові 9 травня або на представників політичних сил, які перешкоджали покладанню квітів до могил полеглих радянських воїнів, рвали та спалювали червоні прапори, або на місцеву владу, яка своєю забороною використовувати червоні прапори спровокувала ці зіткнення.

Лише 13,3% респондентів покладає провину за зіткнення на представників політичних сил, які використовували радянську символіку під час святкування Дня Перемоги.

Частина опитаних покладають відповідальність за конфлікт на центральну владу (14,3%) або на правоохоронні органи (5,1%). (Не визначилися з відповіддю або вказали інші варіанти відповіді - 9,8% респондентів).

Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах).

Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання).

Метод проведення опитування - індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Нагадаємо, що згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова на початку квітня 2011 року, 70% українців вважають День Перемоги великим святом, а ще 23,6% опитаних - просто святом.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.