Спецпроект

На 20 років Незалежності Азаров виділив 180 млн

Президент України Віктор Янукович наголошує, що Україна на високому рівні має відзначити 20-ту річницю Незалежності.

Як передає кореспондент УНІАН , про це він сказав, виступаючи на засіданні Координаційної ради з питань підготовки та відзначення 20-ї річниці Незалежності України.

"20-ту річницю Незалежності ми маємо відзначити гідно", - сказав Янукович, додавши, що святкові заходи мають відбутися на найвищому рівні.

Він зауважив, що події до і після проголошення Незалежності ще пам'ятає велика частина громадян, а молоде покоління вивчатиме.

Крім того, Янукович зазначив, що цього року Україна відзначатиме також низку інших важливих дат, які так чи інакше пов'язані з проголошенням Незалежності. Зокрема, 24 липня відзначатиметься 20-та річниця підняття у Києві державного прапора, 1 грудня - 20-та річниця з дня проведення всеукраїнського референдуму, 24 серпня - 20-та річниця з дня ухвалення акту проголошення Незалежності.

Крім того, цього року Україна святкуватиме 15-ту річницю ухвалення Конституції України.

Також президент підкреслив, що святкування 20-ї річниці Незалежності потрібно використати для формування позитивного іміджу України за кордоном. Це завдання глава держави дав Міністерству закордонних справ.

За словами Януковича, на святкові заходи необхідно запросити іноземних гостей та представників української діаспори з усіх країн світу.

У свою чергу, прем`єр-міністр України Микола Азаров повідомив про роботу, що проводить уряд з підготовки до відзначення 20-ї річниці Незалежності. Зокрема, він зазначив, що затверджено план заходів, яким передбачено проведення організаційних, протокольних, культурно-мистецьких та культурно-освітніх заходів, а також 24 серпня - військового параду.

Азаров нагадав, що уряд виділив з держбюджету 177 млн грн на заходи, пов'язані зі святкуванням 20-ї річниці Незалежності України, але не виключив, що деяким відомствам, у тому числі Міністерству оборони, фінансування буде збільшено.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.