Спецпроект

Львівські ковалі навчаться, як грамотно реставрувати історичні балкони

З 23 травня у Львові проект "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста" розпочав перший тренінг для ковалів-реставраторів.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Наш спеціаліст працює в галузі реставрації металу вже понад 35 років, він оглянув кілька об'єктів у Львові, на яких проводилася реставрація і зауважив, що ремісничих навичок у майстрів вистачає, а бракує знань тільки щодо реставраційної частини, - розповіла керівник проекту Іріс Ґляйхман. - Тут ідеться в першу чергу про обачну реставрацію пам'яток архітектури та застосування історичних технік".

"Коли я вперше відвідав Львів, то був дуже вражений такою великою кількістю балконів та їх різноманіттям - вони усі різні, з різних епох, не можливо знайти двох однакових! Мешканці Львова в усі часи не замикалися у своїх квартирах, а проводили багато часу на своїх балконах, проте зараз вони знаходяться в дуже поганому стані, їх необхідно реставрувати вже", - зазначив реставратор металу Андреас Альтгаммер.

Для практичного семінару було обрано красивий балкон епохи пізнього бароко на вул. Вірменській, якому близько 250 років.

В ті часи майстри використовували зовсім інші техніки, ніж ті, якими користуються сучасні ковалі. Саме тому для правильної реставрації важливо послуговуватися тогочасними методами і бути ознайомленим з ними.

Семінар проходитиме в два етапи: протягом наступного тижня учасники під пильним керівництвом Андреаса Альтгаммера демонтують балкон, зроблять всі необхідні попередні дослідження, опис пошкоджень та напишуть концепцію реставрації, під час другого етапу ковалі проведуть безпосередньо реставрацію та монтаж балкону.

Нагадаємо, у Львові уже проходили тренінги з реставрації дерева, каменю, ліпнини та настінного розпису.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.