Спецпроект

УПЦ МП РОЗПОЧАЛА БУДУВАТИ ПОВЕРХ ФУНДАМЕНТІВ ДЕСЯТИННОЇ?

Біля фундаменту Десятинної церкви в Києві, де УПЦ Московського патріархату хоче збудувати храм, почалося вивантаження будівельних вагончиків. Охоронці заважають фотографувати, священники кажуть про початок забудови.

Про це "Українській правді" повідомив депутат Святослав Олійник, який став випадковим свідком цих подій.

За словами Олійника, у середу близько 23-ої години до залишків фундаменту одного з перших християнських храмів на Русі - знищеної під час штурму Києва монголами (1241 рік) Десятинної церкви - під'їхало шість вантажівок з будівельними вагончиками, після чого кран почав їх вивантажувати на землю.

"На місце прибув наряд міліції, однак на їх прохання пред'явити документи їм нічого не показали", - розповів депутат.

За словами Олійника, коли один з присутніх почав фотографувати ці події, на нього напав один з тих, хто був задіяний при вивантаженні вагончиків.


 Ось вам і "музеєфікація"...
 
 Фото УП

Далі, за словами Олійника, з дерев'яного зрубу, встановленого поряд з фундаментом Десятинної церкви, вийшов піп. "На питання, що відбувається, він у хамській манері пояснив, що вагончики привезли для початку будівництва Десятинної церкви", - зазначив Олійник. 

Водночас минулого тижня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Головний архітектор Києва, голова конкурсної комісії Сергій Целовальник зазначив, що протягом декількох днів планується провести ще одне засідання комісії, де буде проведено відкрите голосування для уникнення лобіювання чиїхось інтересів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

За словами архітектора Лариси Скорик, йдеться про два принципово різні варіанти майбутнього проекту відновлення Десятинної церкви.

"Перший - побудувати на цьому місці новий храм і перекреслити можливість подальшого археологічно-історичного використання цього місця та друга концепція - це зберегти можливість археології та забезпечити всі умови конкурсу", - зазначила Скорик.

Нагадаємо, що у березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.