Спецпроект

НА ДЕСЯТИННІЙ БУДЕ МУЗЕЙ, А НЕ ЦЕРКВА - МІНКУЛЬТ

Міністр культури України Михайло Кулиняк запевняє, що залишки Десятинної церкви не будуть забудовувати храмом УПЦ-МП.

Про це Кулиняк заявив в інтерв'ю "Комерсант-Україна".

За словами міністра, про жодну реставрацію Десятинної церкви не йдеться, про що є відповідне розпорядження голови КМДА Попова. Натомість у цьому документі йдеться про музеєфікацію залишків фундаменту церкви.

"Подивіться, в якому стані знаходиться цей об'єкт - павільйон, яким був накритий фундамент, обвалився. Це ганьба! - сказав Кулиняк. - Сьогодні необхідно все привести до ладу - провести археологічні дослідження, консервацію, музеєфікацію залишків Десятинної. Всі заяви про передачу цього об'єкта церкви - плід чиєїсь фантазії". 

Нагадаємо, що три тижні тому головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого". А в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Також міністр культури знову підтвердив, що собор Святої Софії, пов'язані з ним монастирські будівлі і Києво-Печерська лавра не будуть виключені зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Питання взагалі ніколи так не стояло, - сказав Кулиняк. - Мова йшла лише про можливе їх включення до списку пам'яток, які знаходяться під загрозою, а це різні речі. Це питання було врегульоване ще в листопаді 2010 року, після приїзду в Україні моніторингової місії ЮНЕСКО".

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.