Спецпроект

Гузар: Червоний прапор – це не символ України, це символ знущання

Колишній голова Української греко-католицької церкви, кардинал Любомир Гузар вважає, що сутички 9 травня у Львові були заздалегідь спланованою провокацією.

Про це він сказав в ефірі "5 каналу", повідомляють Українські новини.

"Мені здається, на 2 речі потрібно звернути увагу. Перше - виглядає... що вся ця акція у Львові була дуже точно, уважно підготовлена і була певна, так сказати, режисура...", - сказав кардинал.

Крім того, Гузар зазначив, що про спланований характер безладів може говорити й те, наскільки швидко і широко поширилася інформація про них і про начебто нетерпимість у Західній Україні.

Він також зазначив, що цього дня умисно було використано почуття людей які по-різному сприймають події Другої світової війни, зокрема тієї частини, яка критично налаштована до символіки колишнього СРСР, такої як червоний прапор.

"Червоний прапор - це символ тих часів. Це не символ України. Це не символ свободи. Це символ знущання. Це символ дуже тяжких для нашого народу часів. Справжнього повного поневолення. Але це замовчується. Немов усе закінчилося 1945 року, а потім настав прекрасний час свободи", - підкреслив екс-голова УГКЦ.

Гузар вважає, що як влада, так і представники окремих політичних сил мають розуміти, що в Україні є тільки один державний прапор, а використання під час неполітичних акцій іншої символіки тільки нагнітає напруження.

Як відомо, у суботу Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.