Спецпроект

Через Євро-2012 стан Косого капоніру погіршився (оновлено о 14:00)

Комісія КМДА з розгляду питань, пов'язаних із проведенням НСК "Олімпійський" робіт на території пам'ятки-музею "Київська фортеця", вважає за необхідне звернутися до органів прокуратури у зв'язку з руйнуванням об'єктів Фортеці.

Як повідомив УНІАН голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, сьогодні на своєму засіданні комісія КМДА встановила, що зараз почалось "змикання" Косого капоніру, яке пов'язано з тими земляними роботами, які ведуться поруч.

"Було виявлено, що будівництво зони гостинності до Євро-2012 зараз ведеться на території музею "Київська фортеця", а не поруч, як про це говорили представники уряду. Було прийнято рішення звернутися до голови КМДА Олександра Попова, щоб він подав у прокуратуру дозвільну документацію на будівництво всього того, що пов'язано із Зоною гостинності", - сказав депутат.

За його інформацією, на сьогодні будівельні роботи продовжуються. "Забудовник відмовився і сказав, що не буде призупиняти роботи, незважаючи на прохання комісії".

Офіційно була підтверджена інформація про те, що від 1 до 2 га території Національного музею "Київська фортеця" потрапила в пляму забудови НСК "Олімпійський". Також, підтверджено, що в останні дні стан Косого капоніра (частини Київської фортеці) погіршився.

"Зафіксовано намокання стін капоніра, що може бути наслідком зміни руху підземних вод, через що почалися земельні роботи в кількох метрах від капоніру", - розповів Бригинець.

Тому комісія доручила Головному управлінню МНС України в м. Києві провести експертизу споруди і зробити висновки щодо намокання стін історичного пам'ятника, а також загального стану об'єкта.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.