Спецпроект

НА КОНКУРСІ ІЗ ЗАБУДОВИ ДЕСЯТИННОЇ - СКАНДАЛ (оновлено о 16:15)

Лічильна комісія, яка рахує голоси учасників журі, котрі обирають переможця конкурсу на кращий проект музеєфікації Десятинної церкви, відмовляється оголошувати результати голосування.

Деякі члени журі на знак протесту готові покинути засідання, повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, який присутній на голосуванні.

Всі члени журі, які були присутні вже проголосували, але лічильна коміся кілька годин відмовляється оголосити результут конкурсу.

Проекти забудови фундаменту Десятинної, представлені на конкурс (ФОТО)

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, який присутній на голосуванні.

"Коли лічильна комісія порахувала голоси, виявилося, що підсумки голосування не влаштовують кількох членів журі, - сказав Бригинець. - Тому вони вже після голосування почали вимагати долучити голос ще одного члена журі, який не був присутній під час голосування. Проти цього категорично виступила інша частина членів журі. Голова журі Сергій Целовальник (головний архітектор Києва - ІП) намагається знайти компроміс між тими, хто хоче почути реальний результат голосування та тими, хто намагається змінити його, додавши один голос за відсутнього колегу".

Засідання конкурсної комісії досі триває. На 17.00 призначено брифінг для преси. 

Нагадаємо, що у березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.