Спецпроект

Київ ігнорує всесвітню "Ніч музеїв". Нема охорони

Муніципальні музеї Києва проігнорували світову акцію "Ніч музеїв", хоча в попередні роки брали в ній участь. У підсумку лише 2 музеї із майже 100, що є в Києві, запланували заходи в рамках згаданої події.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Безумовно, відмова від участі в такій популярній акції є німим протестом музейників проти ставлення нинішньої влади до музейної справи, - сказав депутат. - Окрім фінансування, рівня зарплат і умов праці музейників є й суто технічна проблема, яка не дає можливості провести в Києві повноцінну "Ніч музеїв" - це охорона музейних закладів.

Бригинець нагадав, що понад рік тому через значну заборгованість київської влади перед службою державної охорони музеї залишились без охорони. На сьогодні переважна більшість музеїв охороняється вдень лише вахтерами, а вночі - сигналізацією. Відповідно музеї фізично не спроможні органзувати роботу в нічний час.

Цього року всесвітня "Ніч музеїв" відбувається 14-15 травня. Список українських закладів, які беруть участь в акції, дивіться тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.