Спецпроект

На розкопках в Биківні знайдено жетон поліцейського з Варшави

Польські експерти знайшли сьогодні у Биківні ідентифікаційний номер польського поліцейського. Це - черговий доказ розстрілів службовцями НКВС польських офіцерів у лісі під Києвом.

Про це повідомляє Польське радіо для закордону.

За різними даними, у Биківні спочиває близько 3,5 тисяч поляків. Як каже Мацєй Данцевич з Ради охорони пам'яті, боротьби і мучеництва сьогоднішні розкопки є дуже важливими:

"У могилі, яку щойно відкрито, ми знайшли (і це, як на мене, сенсаційне відкриття) так званий поліцейський жетон - це ідентифікаційний номер польського поліцейського з Варшавської області. За останні роки наших пошуків не було речей, які б однозначно вказували ім'я і прізвище з так званого "українського катинського списку".

Нагадаємо, що через рік у Биківні під Києвом Польща планує добудувати і відкрити меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.