Спецпроект

МАЙЖЕ 60% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Близько 60% жителів України погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу.

За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", які сьогодні озвучив на прес-конференції в агенції "Інтерфакс-Україна" директор групи Олексій Антипович, 58% респондентів вважають Голодомор геноцидом народу. Не згодні з таким визначенням 29%, не визначилися - 13%.

За словами Антиповича, за останній рік спостерігаються певні коливання настроїв українців у даному питанні. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодився 61% опитаних, у січні 2011 року їхнє число зменшилося до 53%, а в квітні знову збільшилася - до 58%.

У регіональному розрізі тезу про геноцид розділяють близько 90% жителів Заходу України, 70% півночі і центру і майже 50% східного регіону.

Що стосується указу третього президента України Віктора Ющенка про присвоєння лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері звання "Герой України", то за останній рік змінилася кількість громадян, які підтримують або не підтримують його скасування.

Зокрема, за скасування указу в березні 2010 року виступали 53% респондентів, а в квітні 2011-го їх кількість зменшилася до 51%. Натомість збільшилася кількість тих, хто проти скасування документа про присвоєння Бандері звання Героя - з 28 до 32%.

Визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за незалежність України не підтримує близько половини (49%) опитаних (73% - на півдні країни). 27% респондентів (72% - на заході країни) визнають таку ідею.

Що стосується партійного розподілу прихильників ідеї визнання ОУН-УПА учасниками визвольної боротьби, то вимальовується наступна картина: близько 90% прихильників ВО "Свобода", майже 50% - партій "Фронт змін", "Громадянська позиція" і "Батьківщина", близько 40% - партії УДАР.

Дослідження проводилося з 30 березня по 9 квітня 2011 року. Були опитані 2000 респондентів у віці від 18 років на території всіх областей України, Криму, Києва і Севастополя. Статистична похибка становить не більше 2,2%.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.