Спецпроект

Анонс: євразійський телеміст щодо історичної пам'яті про "Велику вітчизняну"

Завтра, 27 квітня в 11:00 в представництві "РИА Новости" в Україні відбудеться відеоміст Москва-Київ-Кишинів-Астана "До 66-річчя перемоги у Великій війні".

"9 травня 1945 Перемогу у Великій Вітчизняній війні святкувала єдина держава - Радянський Союз, - йдеться в анонсі організаторів телемосту. - У ході відеомосту піде мова про підготовку святкування Дня Перемоги, про заходи соціальної підтримки для ветеранів, історичну пам'ять і правду про війну".

Учасники в Києві:

- Ірина ГОЛУБЄВА, начальник управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської державної адміністрації, почесний представник Національної Ради жінок України;

- Іван Красильников - учасник ВВВ, генерал-лейтенант, почесний голова організації ветеранів війни та праці в м. Києві

- Костянтин ВОРОБЙОВ, керівник представництва "Россотрудничества" в Україні;

Учасники в Москві:

- Франц Клінцевич, перший заступник голови Комітету ГД у справах ветеранів;

- Володимир ЧЕРНІКОВ, учасник ВВВ, полковник у відставці, голова громадської комісії по роботі з молоддю Загальноросійської громадської організації ветеранів війни і військової служби, голова Союзу фронтовиків Північно-Східного адміністративного округу м. Москва.

- Геннадій Галібін, начальник відділу патріотичної роботи Загальноросійської громадської організації ветеранів війни і військової служби.

Учасники в Кишиневі:

- Алла Мироник, голова Організації ветеранів Республіки Молдова, депутат парламенту;

- Павло ГЛАДКІХ, ветеран ВВВ, учасник Сталінградської битви.

Учасники в Астані:

- Майдан Кусаїнов, професор Євразійського національного університету ім. Л. Гумільова, командир пошукового загону "Меморіальна зона".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.