Спецпроект

Біля Запоріжжя відкрили новий пам'ятник Леніну

Жителі села Новослобідка (Запорізька область) відзначили день народження лідера російської партії більшовиків і Жовтневої революції 1917 року Володимира Леніна встановленням пам'ятника.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", в п'ятницю у центральному парку села Новослобідка десятки місцевих жителів відзначили 141-у річницю від дня народження Володимира Ульянова (Леніна).

Під гімн Радянського Союзу селяни відкрили пам'ятник Леніну, кошти на який виділила КПУ.

"У нашому селі раніше був пам'ятник Леніну, але зруйнувався, - сказала мешканка Новослобідки Ольга Сидоренко. - Тому на сесії Новослобідської сільради місцеві жителі прийняли рішення встановити новий монумент вождю світового пролетаріату. Гроші на пам'ятник ми не збирали - нам допомогла Компартія".

Як заявив на мітингу секретар Запорізького обкому Компартії Олексій Бабурін, "за останні 20 років на посткомуністичному просторі робляться спроби знищити у народу пам'ять про Леніна".

"Могила Леніна - колиска людства"

Бабурін наголосив, що рішення про встановлення пам'ятника Леніну прийняла сільська громада.

Керівництво Запорізького обкому Компартії не називає суми, витраченої на встановлення пам'ятника Леніну в селі Новослобідка.

Нагадаємо, у травні 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у Запоріжжі погруддя Сталіну з силуміну. Сім місяців по тому - в грудні 2010 року - невідомі спиляли пам'ятнику голову, а в новорічну ніч його підірвали.

У спилюванні голови монумента звинувачують 9 членів націоналістичної організації "Тризуб". У вибуху пам'ятника Сталіну поки що немає навіть підозрюваних.

Мерія Запоріжжя називає встановлення комуністами пам'ятника Сталіну незаконним.

У Запоріжжі пам'ятник лідеру партії більшовиків Володимиру Леніну встановили в 1964 році. Його висота 19,8 метрів. Пам'ятник розташований при в'їзді на греблю Дніпрогесу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.