Спецпроект

Верховна Рада створює пост-чорнобильський музей Полісся

Для збереження культури поліських регіонів, які знелюдніли внаслідок аварії на ЧАЕС, буде створено державний музей-архів народної культури українського Полісся.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради.

"За 25 років після аварії на ЧАЕС у забруднених районах знелюдніли сотні сіл, - повідомляється у пояснювальній записці до проекту постанови про створення музею. - Разом із людьми зникали традиційні обряди, фольклор, ремесла, культура виготовлення та застосування предметів домашнього і господарського вжитку - все, що практично не підлягає відновленню з причини своєї унікальності".

Понад 650 тисяч поліщуків виселили щонайменше з 635 населених пунктів, тепер вони розпорошені по всій території України.

"Унікальний етнос, який зберіг витоки української культури у побуті і традиціях, по суті знищений, - вважають депутати. - Тому збереження культурного пласту поліських регіонів України є не менш важливим аспектом проблеми подолання наслідків аварії на ЧАЕС".

Починаючи з 1989 року, групи ентузіастів взяли на себе місію порятунку історико-етнографічної спадщини поліського краю. А з 1992 року дослідник Ростислав Омеляшко очолив історико-культурологічну експедицію до Чорнобильської зони.

За 16-17 років на забруднених територіях науковцями знайдено близько 30 нових пам'яток археології, відкрито середньовічний Чорнобиль (знахідки XI -XII століття), зібрано понад 40 тис. експонатів, близько 90 тис. фотографій, на яких зафіксовані різні сторони матеріальної й духовної культури, а також близько 4 тис. годин аудіо- і відеозаписів.

З огляду на проблему розміщення величезного масиву зібраних культурних цінностей і передбачено створення Музею українського Полісся та забезпечення його приміщенням і необхідними матеріальними ресурсами.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.