Спецпроект

Через історичні ляпи президента Польщі вже порівнюють із Бушем

Президент Польщі Броніслав Коморовський за останні тижні допустив серію помилок, які окремі польські ЗМІ вже порівнюють із обмовками екс-президента США Джорджа Буша-молодшого.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Зокрема, в одному з виступів Коморовський, розмірковуючи про Конституцію країни, сказав, що вона була "другою сучасною конституцією в Європі".

Польські ЗМІ зазначають, що "навіть школярі" у Польщі знають, що їхня країна 3 травня 1791-го першою, а не другою в Європі прийняла Конституцію. У світі її випередили тільки США, які зробили це в 1787 році.

З точки зору українських істориків помиляються якраз польські ЗМІ, а не Коморовський. Частина науковців вважає, що першою конституцією Європи був "Договір і встановлення прав і вольностей Війська Запорозького" - документ, укладений Пилипом Орликом у 1710 році.

Як знайшли оригінал Конституції Орлика українською

Ще одну прикру помилку Броніслав Коморовський допустив після аварії на японській АЕС "Фукусіма-1". Він зробив орфографічну помилку, коли залишав запис у книзі співчуттів японському народу.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.