Спецпроект

З музею вкрали гармату 1637 року вагою 150 кг

У Білогір’ї Хмельницької області із краєзнавчого музею невідомі викрали гармату, датовану 1637 роком.

Про це УНІАН повідомив директор музею Іван Кадук.

"Ця гармата - візитна картка нашого музею і занесена до Музейного фонду України. Вона є надбанням нації. Біля неї стояла статуетка Божої Матері. Проте до неї зловмисники не торкнулися. Впевнений, що працювали на замовлення", - наголосив він.

За словами директора музею, вкрадена гармата належить до польської іменної зброї. Вона важить 150 кг.

Крім того, у музеї є ще одна гармата, яка датована 1607 роком і важить 450 кг.

"Меншу невідомі винесли, а важчу дотягли тільки до дверей і залишили", - сказав Кадук.

Міліція розшукує зловмисників.

Білогірський краєзнавчий музей заснований у 2007 році. У його виставкових залах майже 4 тисячі експонатів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.