Спецпроект

З музею вкрали гармату 1637 року вагою 150 кг

У Білогір’ї Хмельницької області із краєзнавчого музею невідомі викрали гармату, датовану 1637 роком.

Про це УНІАН повідомив директор музею Іван Кадук.

"Ця гармата - візитна картка нашого музею і занесена до Музейного фонду України. Вона є надбанням нації. Біля неї стояла статуетка Божої Матері. Проте до неї зловмисники не торкнулися. Впевнений, що працювали на замовлення", - наголосив він.

За словами директора музею, вкрадена гармата належить до польської іменної зброї. Вона важить 150 кг.

Крім того, у музеї є ще одна гармата, яка датована 1607 роком і важить 450 кг.

"Меншу невідомі винесли, а важчу дотягли тільки до дверей і залишили", - сказав Кадук.

Міліція розшукує зловмисників.

Білогірський краєзнавчий музей заснований у 2007 році. У його виставкових залах майже 4 тисячі експонатів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.