Спецпроект

У Луцьку прогнали "антифашистів", які збирали гроші на Сталіна

Намет, у якому активісти організації "Антифашистський комітет України" збирали у центрі Луцька гроші на пам'ятник Сталіну, демонтували силою.

Про це повідомляє ЗІК.

Депутат Волинської облради Ігор Гузь ще минулого тижня закликав усіх небайдужих прийти сьогодні в центр Луцька, аби не допустити збору коштів на відновлення знищеного силумінового Сталіна біля обкому Компартії України в Запоріжжі.

Загалом на громадську акцію протесту зібралися понад сімдесят людей. Їм опонували біля десяти активістів "Антифашистського комітету".

"Антифашистський комітет" - організація, близька до КПУ

У мегафон Ігор Гузь закликав "сталіністів" добровільно забрати намет із центру міста. Ті, своєю чергою, висловили контропропозицію за посередництвом правоохоронців: пікетувальники відходять від намету, а збирачі коштів розбирають його.

Зрештою, приблизно о 12.05 натовп силою розібрав намет. Десятки правоохоронців оточили місце інциденту, і прихильники Сталіна почали пакувати намет під скандування "Геть комуну!", "Бидло!" та "Ганьба!".

Приблизно о 12.20 намет і так званих "антифашистів" завантажили у службову машину патрульної служби міліції. При цьому в автівку хтось поцілив яйцем.

Депутат облради Анатолій Вітів запевнив, що найближчої сесії Луцька міськрада прийме рішення про заборону радянських червоних прапорів на території обласного центру Волині.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.