Спецпроект

Польща просить Росію розсекретити всі документи щодо Катині-1940

Польська сторона вважає, що в процесі розсекречення матеріалів по Катинської трагедії видно прогрес, але його треба довести до кінця.

Про це сьогодні у Смоленську (Росія) заявив президент Польщі Броніслав Коморовський, повідомляє "Інтерфакс"

"Ми з задоволенням відзначаємо прогрес у цій справі і вважаємо, що логічним завершенням цього питання буде розсекречення всієї документації", - сказав Коморовський у ході зустрічі в понеділок у Смоленську з президентом РФ Дмитром Медведєвим.

Візит двох президентів у Смоленськ присвячений річниці катастрофи польського літака Ту-154 з урядовою делегацією на борту у 2010 році.

Польський лідер запевнив, що Варшава "бажає закрити розділ, присвячений Катинському питанню, у Великій книзі російсько-польських відносин. Але щоб закрити, цей розділ треба прочитати до кінця".

"Катинь. Хроніка непроголошеної війни"

Коморовський також закликав Росію здійснити "юридично правову реабілітацію" жертв Катині. "Ми розраховуємо на продовження політики реабілітації жертв катинського злочину. Політична реабілітація вже відбулася завдяки заяві Держдуми. Але ми розраховуємо на можливість юридично-правової реабілітації жертв Катині", - сказав він.

Польський президент підкреслив, що для польської сторони дуже важливий факт присутності президентів РФ і Польщі "в місці, де лежать жертви сталінських репресій - і російські, і польські жертви".

Він нагадав, що рік тому меморіал у Катині разом відвідували і прем'єр-міністри Росії та Польщі.

Термін "Катинський злочин" вважають збірним: він означає розстріл у квітні-травні 1940 року майже 22 тисяч польських громадян, яких утримували в різних таборах і в'язницях НКВС СРСР.

Про поляків, розстріляних НКВС в Україні

СРСР десятиліттями не визнавав, що польські громадяни були розстріляні співробітниками НКВС.

У листопаді 2011 року Держдума РФ визнала, що розстріли в Катині відбувалися за прямою вказівкою Сталіна.

У сучасній Росії Головна військова прокуратура розслідувала Катинську справу, але закрила її в 2004 році. Постанова ГВП про припинення розслідування справи щодо Катині залишається засекреченою. У січні 2011 року Верховний суд Росії визнав це засекречування законним.

Росія передала Польщі значну частину матеріалів кримінальної справи за катинського злочину. Між тим, за даними російського правозахисного товариства "Меморіал", нерозсекреченими залишаються ще близько 30 томів справи. На них стоїть гриф "Таємно" і "Цілком таємно".

У червні 2010 року головний військовий прокурор РФ Сергій Фридинський заявив журналістам, що не бачить підстав для поновлення розслідування катинської справи та визнання вбитих поляків жертвами репресій.

У лютому посол РФ у Варшаві Олександр Алексєєв повідомив, що йде пошук можливостей реабілітації розстріляних в Катині польських офіцерів: "Упевнений, що формула, що влаштовує родичів і не суперечить російському законодавству, буде знайдена".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.