Спецпроект

УКРАЇНСЬКИХ РЕСТАВРАТОРІВ МОЖУТЬ ВИКИНУТИ НА ВУЛИЦЮ

Через небажання голови КМДА та міністра культури сісти за стіл переговорів Національний реставраційний центр України може опинитися на вулиці.

Наступного тижня відбудеться суд між двома закладами культури - після чого приміщення, в якому знаходяться обидва заклади, ймовірніше за все дістанеться Музею російського мистецтва.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"У відповіді на мій лист до О.Попова КМДА підтвердило своє бажання виселити Реставраційний центр із робочих приміщень. Це може бути помстою КМДА за те, що у 2003 р. уряд на чолі із В.Януковичем бездумно виселив Музей історії Києва, який досі не має свого приміщення. Музей складений в ящики - це трагедія, а реставраційний центр - ще більша трагедія. Адже він припиняє свою діяльність щодо відновлення творів мистецтв, які є національною гордістю", - стверджує Бригинець.

Депутат закликав голову КМДА Олександра Попова і міністра культури Михайла Кулиняка зустрітись до засідання суду і вжити необхідних заходів, щоб Реставраційний центр не повторив долю Музею історії Києва.

Нагадаємо, між двома столичними закладами культури - Національним науково-дослідним реставраційним центром України та Київським національним музеєм російського мистецтва - продовжуються судові процеси за приміщення на вул. Терещенківській, 9-б.

Національний реставраційний центр України було створено у 1938 році. Зараз він має філії у Львові, Одесі і Харкові, а творчий колектив центру нараховує близько 200 художників-реставраторів, хіміків, фізиків, біологів, рентгенологів, кліматологів, істориків та мистецтвознавців. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.