Спецпроект

Письменник, якому не дали Шевченківську премію, напише роман про УПА

На зустрічі з громадськістю в Івано-Франківську у відповідь на прохання написати роман про УПА, Василь Шкляр пообіцяв зробити це через п'ять років.

На думку письменника, який цього року так і не отримав проголосовану членами Шевченківського комітету Державну премію з літератури, "такий роман [про Українську Повстанську Армію] має писати в першу чергу галичанин".

Кореспондент УНІАН передав позицію літератора, який вважає, що мешканець Західної України "зможе ліпше передати колорит і дух" того часу, використати говірку та інші особливості краю, де діяла УПА.

Останній бій УПА на Тернопільщині. 1960-й рік

За словами Шкляра, йому відомо, що декілька відомих письменників, вихідців з Галичини, пишуть книги на тему діяльності УПА.

"Якщо через п'ять років такого роману про УПА не буде написано галичанами, я, як буду дужий, його напишу. Я Вам це обіцяю", - наголосив письменник.

Про збір коштів на екранізацію фільму за мотивами твору В.Шкляра "Чорний ворон" 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.