Спецпроект

"Нью-Йорк Таймз" не буде вживати зворот "польські концтабори"

Редакція однієї з найбільших і найвпливовіших американських газет "Нью-Йорк Таймз" (NYT) вирішила додати в інструкцію для журналістів пункт про недопустимість вживання у текстах словосполучення "польські концентраційні табори".

Про це з посиланням на віце-президента NYT Елін Мерфі повідомила "Ґазета Виборча".

Мерфі також пообіцяла спростувати нещодавно поширену NYT інформацію, що концтабір Дахау знаходиться в Польщі (насправді це німецька Баварія - ІП). Ця редакційна помилка і викликала звернення президента польської Фундації ім. Косцюшка Алекса Сторожинського до видавця "Нью-Йорк Таймз" Артура Шульцберґера.

Сторожинський написав, що практика називати нацистські концтабори "польськими" тільки через те, що значна частина з них розміщувалися на території нинішньої Польщі, "межує зі злістю і зневагою". Під відповідною петицією до американських ЗМІ підписалося більше 220 тисяч осіб.

 Золоті жнива: як польські селяни добували коштовності із братських могил

За словами Сторожинського, наступним етапом буде внесення вимоги уникати звороту "польські концтабори" до редакційних правил газети "Вашингтон Пост" і пресової агенції "Асошиейтид Пресс".

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.