Спецпроект

"Нью-Йорк Таймз" не буде вживати зворот "польські концтабори"

Редакція однієї з найбільших і найвпливовіших американських газет "Нью-Йорк Таймз" (NYT) вирішила додати в інструкцію для журналістів пункт про недопустимість вживання у текстах словосполучення "польські концентраційні табори".

Про це з посиланням на віце-президента NYT Елін Мерфі повідомила "Ґазета Виборча".

Мерфі також пообіцяла спростувати нещодавно поширену NYT інформацію, що концтабір Дахау знаходиться в Польщі (насправді це німецька Баварія - ІП). Ця редакційна помилка і викликала звернення президента польської Фундації ім. Косцюшка Алекса Сторожинського до видавця "Нью-Йорк Таймз" Артура Шульцберґера.

Сторожинський написав, що практика називати нацистські концтабори "польськими" тільки через те, що значна частина з них розміщувалися на території нинішньої Польщі, "межує зі злістю і зневагою". Під відповідною петицією до американських ЗМІ підписалося більше 220 тисяч осіб.

 Золоті жнива: як польські селяни добували коштовності із братських могил

За словами Сторожинського, наступним етапом буде внесення вимоги уникати звороту "польські концтабори" до редакційних правил газети "Вашингтон Пост" і пресової агенції "Асошиейтид Пресс".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.