Спецпроект

На Верецькому перевалі знайшли масове поховання солдатів Карпатської України

Працівники комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля" виявили поховання січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах

Про це повідомляє Zaxid.NET.

"Цього року, згідно з заходами регіональної програми Львівської обласної ради з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій, комунальне підприємство Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань "Доля" продовжило пошукові дослідження місць поховань січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах, - розповів директор КП "Доля", кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

За допомогою мешканця с. Лази Воловецького району Закарпатської області Михайла Ґриґи (1922 р.н.) та за сприяння Лазівської сільської ради нам вдалося приблизно локалізувати одне з місць захоронень на межі Львівської і Закарпатської областей (між селами Лази та Жупани Сколівського району Львівської області).

"Пошуки захоронень січовиків ми проводимо вже не один рік, - розповідає заступник директора КП "Доля" Володимир Харчук. - Перше поховання січовиків в кількості 10 осіб ми виявили в листопаді 2008 р. в околиці с. Верб'яж Воловецького району Закарпатської області.

Минулого року партія "Свобода" організувала молодіжний табір, який займався пошуком цього захоронення. Проте тоді нам так і не вдалося відшукати захоронення. Цього року ми виявили поховання не менше 20 осіб. Про причетність загиблих до подій 1939 р. свідчать залишки військових одностроїв і взуття чехословацького зразка, а також хаотичність розташування останків у ямі".

Нагадаємо, що у 1939 р. на Верецькому перевалі угорські та польські прикордонники розстріляли близько 600 полонених січовиків, в основному захисників Карпатської Січі, вихідців з Галичини. Ексгумацію та урочисте перепоховання виявлених останків здійснять у 2011 році.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.