Спецпроект

На Верецькому перевалі знайшли масове поховання солдатів Карпатської України

Працівники комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля" виявили поховання січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах

Про це повідомляє Zaxid.NET.

"Цього року, згідно з заходами регіональної програми Львівської обласної ради з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій, комунальне підприємство Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань "Доля" продовжило пошукові дослідження місць поховань січовиків Карпатської України, розстріляних у березні 1939 р. на Верецькому перевалі в Карпатах, - розповів директор КП "Доля", кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

За допомогою мешканця с. Лази Воловецького району Закарпатської області Михайла Ґриґи (1922 р.н.) та за сприяння Лазівської сільської ради нам вдалося приблизно локалізувати одне з місць захоронень на межі Львівської і Закарпатської областей (між селами Лази та Жупани Сколівського району Львівської області).

"Пошуки захоронень січовиків ми проводимо вже не один рік, - розповідає заступник директора КП "Доля" Володимир Харчук. - Перше поховання січовиків в кількості 10 осіб ми виявили в листопаді 2008 р. в околиці с. Верб'яж Воловецького району Закарпатської області.

Минулого року партія "Свобода" організувала молодіжний табір, який займався пошуком цього захоронення. Проте тоді нам так і не вдалося відшукати захоронення. Цього року ми виявили поховання не менше 20 осіб. Про причетність загиблих до подій 1939 р. свідчать залишки військових одностроїв і взуття чехословацького зразка, а також хаотичність розташування останків у ямі".

Нагадаємо, що у 1939 р. на Верецькому перевалі угорські та польські прикордонники розстріляли близько 600 полонених січовиків, в основному захисників Карпатської Січі, вихідців з Галичини. Ексгумацію та урочисте перепоховання виявлених останків здійснять у 2011 році.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.