Спецпроект

Держава відзначить ювілеї Булгакова і Богомольця

В травні 2011 року Україна відзначить 130-річчя з дня народження українського вченого-медика Олександра Богомольця та 120-річчя з дня народження російського письменника Михайла Булгакова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

За постанову про святкування 130-річчя з дня народження О. Богомольця проголосували 297 народних депутатів з 373, зареєстрованих у залі. У постанові зазначається, що 24 травня 2011 виповнюється 130 років з дня народження О. Богомольця.

Верховна Рада ухвалила урочисто відсвяткувати на державному рівні цю дату. Для цього буде створено оргкомітет з відзначення, будуть проведені тематичні виставки, науково-практичні заходи, тематичні теле-та радіопередачі, а також випущені ювілейні монети.

Депутати також підтримали постанову про святкування 120-річчя з дня народження письменника М. Булгакова. За постанову проголосували 294 народних депутата із 372, зареєстрованих у залі.

15 травня 2011 виповнюється 120 років з дня народження письменника. З цієї нагоди також буде організовано аналогічне святкування на державному рівні.

Крім того, парламент рекомендував Київській міськадміністрації провести ремонтно-реставраційні роботи в літературно-меморіальному музеї М. Булгакова за адресою Андріївський узвіз, 13 в столиці, а також при узгодженні з Київським національним університетом імені Шевченка - встановити меморіальну дошку на будинку за адресою бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус КНУ ім.Шевченка), в якому розташовувалася Перша київська чоловіча гімназія, де навчався М. Булгаков.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.