Спецпроект

Для українців початок Великої вітчизняної - найбільш значущий ювілей

Найбільш значущими ювілейними датами 2011 року для українців є 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 25-річчя Чорнобильської катастрофи та 20-річчя Незалежності України.

Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, 53% опитаних вважають найбільш значним ювілеєм 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 37% - 25-річчя Чорнобильської катастрофи, 34% - 20-річчя Незалежності України.

18% респондентів вважають найбільш значущим ювілеєм 50 років з дня польоту Гагаріна в космос (квітень 1961 р.), 9% - 20 років з дня перших виборів президента України і референдуму про незалежність України (грудень 1991 р.), 5% - 20 років з дня референдуму про збереження СРСР (березень 1991 р.).

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

7% українців назвали інші ювілеї, 9% відповіли, що "таких немає", а 5% не змогли відповісти. 

У регіональному розрізі для жителів Південного Сходу України найбільш значущою подією є річниця початку Великої Вітчизняної війни (65%), тоді як для більшості жителів Західної України найбільш пам'ятна дата - проголошення Незалежності України (66%).

Значимість річниці початку ВВВ зростає в залежності від віку респондентів: з 39% у молоді до 64% ​​у представників старшого покоління, тоді як значущість ювілею Незалежності Україна зростає з 27% у представників старшого покоління до 40% у молоді.

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.