Спецпроект

В Одесі пропонують вулицю УНРівців змінити на вулицю підприємця

Історико-топонімічна комісія Одеської міськради пропонує перейменувати вулицю Івана і Юрія Лип.

Про це повідомляють "Одеса.Коментарі".

Члени комісії розглянули звернення місцевих жителів (автор звернення - "Н.А.Саханенко", під зверненням 108 підписів - ІП) про повернення вулиці Івана та Юрія Лип на Ближніх Мельницях колишньої назви - вулиця Радянська.

Однак, "з метою дотримання однієї з головних принципів Положення про історико-топонімічну комісію - принципу історизму", комісією було прийнято рішення повернути цій вулиці історичну назву - вулиця Пішеніна (тут у ХІХ сторіччі розташовувалися три млини одеського міщанина Федора Пішеніна).

Це рішення буде винесено на затвердження сесії Одеської міської ради.

ДОВІДКА: Іван Липа - уродженець Керчі, мешканець Одеси, лікар, міністр з питань віровизнань уряду УНР. Його син Юрій - уродженець Одеси, письменник і науковець, один із ідеологів націоналістичного руху 1930-их.

Нагадаємо, що на початку 1990-х мерія Одеси під керівництвом Едуарда Гурвіца перейменувала провулок Грибоєдова на провулок Романа Шухевича (у 1948 і 1949 роках Головний командир УПА нелегально лікувався в одеському санаторії).

Сам Гурвіц пояснював своє рішення так:

"Ми повернули вулиці Єврейській стару назву. І виявилося, що на цій вулиці знаходиться обласне управління КДБ. Керівництву КДБ це перейменування не сподобалося, і вони на бланках писали: "провулок Ґрібоєдова", де в них знаходився відділ листів... Коли мені про це повідомили, то я перейменував провулок Грибоєдова на Шухевича!"

Згодом, в часи керування містом Руслана Боделана провулок Шухевича був перейменований на Покровський, проте на багатьох картах Одеси досі позначений як Шухевича, стверджує "Тиждень".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.