Спецпроект

В Одесі пропонують вулицю УНРівців змінити на вулицю підприємця

Історико-топонімічна комісія Одеської міськради пропонує перейменувати вулицю Івана і Юрія Лип.

Про це повідомляють "Одеса.Коментарі".

Члени комісії розглянули звернення місцевих жителів (автор звернення - "Н.А.Саханенко", під зверненням 108 підписів - ІП) про повернення вулиці Івана та Юрія Лип на Ближніх Мельницях колишньої назви - вулиця Радянська.

Однак, "з метою дотримання однієї з головних принципів Положення про історико-топонімічну комісію - принципу історизму", комісією було прийнято рішення повернути цій вулиці історичну назву - вулиця Пішеніна (тут у ХІХ сторіччі розташовувалися три млини одеського міщанина Федора Пішеніна).

Це рішення буде винесено на затвердження сесії Одеської міської ради.

ДОВІДКА: Іван Липа - уродженець Керчі, мешканець Одеси, лікар, міністр з питань віровизнань уряду УНР. Його син Юрій - уродженець Одеси, письменник і науковець, один із ідеологів націоналістичного руху 1930-их.

Нагадаємо, що на початку 1990-х мерія Одеси під керівництвом Едуарда Гурвіца перейменувала провулок Грибоєдова на провулок Романа Шухевича (у 1948 і 1949 роках Головний командир УПА нелегально лікувався в одеському санаторії).

Сам Гурвіц пояснював своє рішення так:

"Ми повернули вулиці Єврейській стару назву. І виявилося, що на цій вулиці знаходиться обласне управління КДБ. Керівництву КДБ це перейменування не сподобалося, і вони на бланках писали: "провулок Ґрібоєдова", де в них знаходився відділ листів... Коли мені про це повідомили, то я перейменував провулок Грибоєдова на Шухевича!"

Згодом, в часи керування містом Руслана Боделана провулок Шухевича був перейменований на Покровський, проте на багатьох картах Одеси досі позначений як Шухевича, стверджує "Тиждень".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.