Спецпроект

Ющенко, Забужко, Матіос і Шкляр просять підписатися за Мазепу

"Наша Україна" закликає українців підписати відкритий лист до громади та до влади міста Полтави з приводу встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

Відповідну петицію можна підписати на сайті gopetition.com.

"Шановні полтавці! Зараз від вас залежатиме, чи буде встановлено в Полтаві пам`ятник Гетьманові України Іванові Мазепі - справжньому народному герою України, який є прикладом справжнього, дієвого патріотизму і громадянської мудрості, людині незламного духу і стратегічного мислення, якого так часто бракувало українським очільникам", - йдеться у листі.

Автори звертаються "до української інтелігенції, до всіх українських патріотів, де б вони не народилися і не жили" з проханням "не бути байдужими манкуртами і підтримати ініціативу встановлення пам'ятника національному героєві України, рівному за своїм значенням Джорджу Вашингтону, Симону Болівару чи Богданові Хмельницькому".

Лист підписали екс-президент Віктор Ющенко, голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко, екс-міністр культури Василь Вовкун, народні депутати.

Крім того, звернення підписали Герой України, народний артист України Анатолій Паламаренко, письменниця Оксана Забужко, лауреат премії ім. Василя Стуса Василь Овсієнко, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр, поет, видавець, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович, письменниця Марія Матіос, лідер гурту "Плач Єремії" Тарас Чубай, президент міжнародного кінофестивалю "Молодість", директор Української кінофундації Андрій Халпахчі.

Пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і народного депутата Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію тодішнього мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Зараз монумент перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник", оскільки не вирішено питання про його розміщення в Полтаві. При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

Нещодавно новообраний мер Полтави Олександр Мамай (партія "Совість України") заявив, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.