Спецпроект

На батьківщині Івана Гончара теж відкрили його музей - у рідній хаті

4 лютого у Лип'янці на Черкащині відзначили 100-річний ювілей свого видатного земляка, скульптора, колекціонера, етнографа, громадського діяча Івана Гончара.

Центральною подією вшанувань стало відкриття садиби-музею митця саме в батьківській хаті Івана Гончара. Її прийняла на баланс сільська рада і після ремонту тут розпочалося створення експозиції.

На урочистості до Лип'янки приїхали прийомний син Івана Макаровича, художник Петро Гончар, його дружина - народна артистка України Ніна Матвієнко та делегація Національного центру народної культури (НЦНК) "Музей Івана Гончара".

І саме з Лип'янки почався цьогорічний районний мистецький фестиваль, який присвячений ювілеєві Івана Гончара та 20-річчю Незалежності України. А сцена сільського будинку культури об'єднала виконавців Лип'янки, Шполи і столичних митців.

Нагадаємо, що у київському музеї Івана Гончара розпочалася виставка до 100-річчя з його дня народження.

ДОВІДКА: Гончар Іван Макарович (1911-1993) - скульптор, живописець, графік, етнограф, збирач українського народного мистецтва та предметів побуту.

У 1959 році відкрив у своєму будинку у Києві фактично приватний музей, де демонстрував зібрані ним колекції. За кілька років будинок Гончара став одним із найвідвідуваніших місць у Києві, де збиралися шістдесятники й куди приходили закордонні гості.

Очевидці пригадують, що навіть державні туристичні організації таємно водили до нього іноземців, які, незадоволені рівнем представлення національної культури в офіційних музеях, просили показати їм "справжню Україну".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.