Спецпроект

Коморовський подарував Януковичу двох гуцуликів - "символ спільного минулого"

Сьогодні в Варшавському парку Лазєнки президент Польщі Броніслав Коморовський подарував своєму українському колезі Віктору Януковичу двох коней гуцульської породи.

Про це повідомляє Deser.pl.

Племінних коників звати Рогач і Лагуна - їхні батьки мали нагороди на кінних виставках, тож польські заводчики сподіваються, що гуцулики стануть "добрим додатком і збагаченням до українського конярства".

Польський президент висловив сподівання, що подарунок відродить в українському конярстві "цей слід спільного минулого і спільної традиції так само прекрасно, наскільки красивими є коні гуцульської породи". І згадав, як його мама - донька офіцера кавалерії - вчилася їздити верхи саме на гуцуликах. 

Саме такі коні допомогли збудувати легендарну обсерваторію 1930-их років на горі Піп-Іван

"Хочу сказати президенту Коморовському, що він сьогодні вразив мене в серце", - відреагував на подарунок Янукович.

За словами Коморовського, він хотів зробити протокольний подарунок "так само польський, як і український".  

"З давніх-давен гуцульські коні уможливлювали не тільки зв'язок між мешканцями Карпатського регіону, але й виконували й інтеграційну роль, - йдеться в офіційному прес-релізі президентської канцелярії. - Вони мають настільки лагідний характер, що рекомендуються для терапевтичного впливу на хворих дітей".

В Україні біля 15 кінних заводів, але гуцульською породою вони майже не займаються - такий висновок можна зробити з переліку порід на офіційному сайті корпорації "Конярство України" (юрособа при Мінагрополітики). Хоча на Західній Україні вони досі представлені - бо якнайкраще підходять для гірських умов.

Кінь-гуцулик коштує від однієї до кількох тисяч доларів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.