Спецпроект

Естонія відзначає перемогу над радянською Росією

Естонія святкує сьогодні 91-у річницю підписання Тартуського мирного договору, який був укладений з Радянською Росією 1920 року і завершив Естонську війну за незалежність.

У війні 1918-1920 років Естонія відстояла незалежність в боях проти російської Червоної Армії.

Разом з естонськими загонами проти Червоної Армії воювали російські білогвардійці генерала Юденича, а також фінські, шведські й данські добровольчі загони за підтримки британського флоту з моря.

2 лютого 1920 року в місті Тарту був підписаний мирний договір, за яким Радянська Росія відмовилася від будь-яких прав на Естонію і першою визнала де-юре Естонську Республіку.

За договором, до Естонії відійшли Печорський край і правобережжя річки Нарва. В Естонії була інтернована Північно-західна армія Юденича, Росія пізніше розпустила дивізію Естонських червоних стрільців, яка воювала на Південному фронті.

За Тартуським миром Естонія звільнялася від боргів царського уряду, одержувала із золотого запасу Росії 11,6 тонни золота і (в концесію) 1 мільйон десятин лісу.

Цей день входить до переліку державних знаменних днів, які, на відміну від державних свят, в Естонії не є вихідними, але вивішуються державні прапори.

Урочисті заходи, присвячені річниці, відбудуться в концертному залі національної опери "Естонія" в Талліні, а також в Тарту, повідомляє кореспондент РІА "Новости".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.