Спецпроект

Естонія відзначає перемогу над радянською Росією

Естонія святкує сьогодні 91-у річницю підписання Тартуського мирного договору, який був укладений з Радянською Росією 1920 року і завершив Естонську війну за незалежність.

У війні 1918-1920 років Естонія відстояла незалежність в боях проти російської Червоної Армії.

Разом з естонськими загонами проти Червоної Армії воювали російські білогвардійці генерала Юденича, а також фінські, шведські й данські добровольчі загони за підтримки британського флоту з моря.

2 лютого 1920 року в місті Тарту був підписаний мирний договір, за яким Радянська Росія відмовилася від будь-яких прав на Естонію і першою визнала де-юре Естонську Республіку.

За договором, до Естонії відійшли Печорський край і правобережжя річки Нарва. В Естонії була інтернована Північно-західна армія Юденича, Росія пізніше розпустила дивізію Естонських червоних стрільців, яка воювала на Південному фронті.

За Тартуським миром Естонія звільнялася від боргів царського уряду, одержувала із золотого запасу Росії 11,6 тонни золота і (в концесію) 1 мільйон десятин лісу.

Цей день входить до переліку державних знаменних днів, які, на відміну від державних свят, в Естонії не є вихідними, але вивішуються державні прапори.

Урочисті заходи, присвячені річниці, відбудуться в концертному залі національної опери "Естонія" в Талліні, а також в Тарту, повідомляє кореспондент РІА "Новости".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.